Канцтовари. Історія. Пташине перо

Канцелярські товари – одні з найстаріших товарів, вироблених «потоковим методом, вони ведуть свою історію з моменту виникнення писемності.

Канцелярські товари – одні з найстаріших товарів, вироблених «потоковим методом, вони ведуть свою історію з моменту виникнення писемності.

До речі, ніхто не знає про те, хто запозичив пишучий інструмент з пташиного пір'я. Найпершими канцелярськими товарами були дерев'яна паличка й очеретяне перо. Потім гусяче перо їх замінило. Завдяки пір'ям гусей лист ставало тонким. Крім гусячого пір'я, використовували ще й пір'я павичів і ворон. Відрізнялися широким стрижнем і відмінною твердістю пір'я лебедів, а так само пір'я довгоногих лелек.

Як не дивно, але люди воліли писати пір'ям, які взяті з лівого крила живої птиці. Виявляється, саме цей вигин характеризувався «зручними» для письма пір'ям. Високо цінувалися лебедині пера. Дістати їх було не легко, та й коштували вони дорого. Крім цього, писали пір'ям різних птахів. Наприклад, з допомогою воронячих пір'їн можна було написати літери красивим почерком.

Делікатність штриха досягалася гусячим пером. Але, не дивлячись на ці якості, таке перо дуже довго готували. Для початку потрібно було його зрізати, і заточити спеціальним ножем. Цей ніж і був, всім відомим, «Складаним ножем». Потім перо встромляли в золу, для того що б очистити його від жиру. Від цих процедур залежало, в першу чергу, якість пера, а так само якість написаного.

Паличкою, на жаль, було не зручно користуватися. А пташине перо приносило масу задоволення від написаного. Завдяки пташиним пір'ям проявлявся характер пишучого людини.

Протягом кількох століть гусячі пір'я були дуже популярні: їх дарували родичам і друзям, колекціонували їх, а так само вважали їх особливою цінністю.

Однією з найголовніших і важливих індустрій до середини XIX століття було виробництво і продаж гусячого пір'я. Польща і Литва були головними виробниками. А Великобританія імпортувала в 1834 році близько 24 мільйони пишуть пір'я. Особливо у великій кількості використовувалися пір'я у банках Англії. Виявляється, з гусячого крила тільки два-три пера можна було використовувати для письма. З часом, пір'я почали економити: розрізали перо на кілька частин, а потім їх заточували.

Кожна канцелярія у розвинених країнах тих часів брала участь у негласному змаганні з каліграфії – документ намагалися оформити не тільки грамотно, але й красиво.

Гусячі пір'я були дешевими і користувалися величезною популярністю. Але у них, крім переваг, були і недоліки. В першу чергу, вони швидко стачивались. Пір'я служили всього тиждень. Підготовка гусячого пера проходила кілька етапів, і йшло на підготовку велику кількість часу. Але, на жаль, писати їм було не завжди зручно: потрібно було перо часто вмочати в чорнило, а так само стежити за тим, що б чорнило не розбризкується. Всі недоліки пір'я забирали багато часу у пишучого людини.

З часом хтось придумав конструкцію, яка дуже сильно схожа на авторучку. Виглядала вона наступним чином: металева трубка, яка була заповнена чорнилом, зверху була заглушка, а внизу гусяче перо. Головний недолік гусячого пір'я – вони сильно скрипіли. Тому люди експериментували: наконечник пера вони виготовляли з рогу або кістки.